Хто такі асексуали і що таке асексуальність?
Ці прості, але такі непрості питання виникають у головах багатьох. Асексуали – це люди, які не відчувають сексуального потягу до інших. Асексуальність, відповідно, – це таке відчуття або стан, коли секс не на першому місці. Але що це все насправді означає для них самих і для суспільства загалом?
Визначення асексуальності
Кожен має власне уявлення про свою сексуальність, але асексуальність вирізняється з цього ряду. Це не хвороба, не дефект, і аж ніяк не відсутність здатності відчувати любов. Це просто відсутність специфічного інтересу до сексу. Це про душу, а не про тіло, якщо хочете. Одні вбачають у цьому незвичність, а інші – справжню волю бути самим собою.
Різновиди асексуальності
Не варто думати, що асексуальність має лише одну форму. Ні, як ріка з багатьма притоками, вона різнобарвна:
- Демісексуали – відчувають потяг тільки після утворення сильного емоційного зв’язку.
- Сіросексуали – на межі між сексуальністю та асексуальністю. Їх потяг залежить від багатьох факторів.
- Аромантики – у кого відсутнє бажання романтичних стосунків, але це не виключає дружби або партнерства.
Що відчувають асексуали?
Сходити кудись на побачення? Легко. Подивитись фільм поруч з кимось на дивані? Без проблем. А ось те, що зазвичай називають романтикою або пристрастю, їх може взагалі не чіпати. І це нормально. Вони теж шукають близькості, просто не через секс. Скажіть, чи не звучить це чудово?
Суспільство та асексуальність
Певні стереотипи можуть заважати багатьом зрозуміти або прийняти асексуальність. Хтось навіть здатен повірити, що це явище виникло лише в останні десятиліття. Але люди, які ніколи не прагнули сексуального життя, існували завжди. Сучасність же, з її швидким розповсюдженням інформації, дала їм змогу бути почутими. Це ж клас, коли все більше людей виходять з тіні, згодні?
Чи може змінитися сексуальність?
Так. Але й ні водночас. Справа в тому, що сексуальність, як колір очей або улюблена музика, може з часом змінюватися. Хтось може залишатися асексуалом усе життя, а хтось відчути зміни. Це залежить не від моди або тиску, це індивідуальна практика. От і все.
Чому важливо говорити про асексуальність?
Задумайтеся: як багато людей бояться зізнатися в своїх бажаннях чи їх відсутності? Страх перед неприйняттям чи осудом може створити муки для багатьох. Розмови про асексуальність додають відваги тим, хто відчуває себе не таким, як усі. Це ще й спосіб дати світові зрозуміти, що любов і близькість – не завжди справа фізична. Як вам така перспектива?
Висновок: чи ж так вже дивно бути асексуалом?
У світі, де сексуальність вважається чимось загальноприйнятим і обов’язковим, бути асексуалом – як підніматися вище загального шуму, стояти окремо. Щось на зразок свободи. І що більше ми про це говоримо, то більше людей зрозуміють, що насправді означає приймати себе. Світ може стати лише кращим – без будь-яких “може” чи “якщо”.
